Книга: Шепотун у пітьмі (Говард Филлипс Лавкрафт) ; Мультимедийное издательство Стрельбицкого

«Шепотун у пітьмі» – повість американського письменника Говарда Філліпса Лавкрафта, яка належить до циклу «Міфи Ктулху». Так само як і розповідь «Колір з інших світів», вона поєднує у собі елементи жахів та наукової фантастики.
У повісті вперше згадуються Мі-Го – раса розумних інопланетних грибів.
Розповідь йде від імені Альберта Н. Вілмарта, викладача літератури Міскатонікського університету в Аркгемі, штат Массачусетс. Після того, як у місцевих газетах з'явилися повідомлення про те, що внаслідок небувалої повені у штаті Вермонт багато місцевих жителів бачили в річках тіла дивних створінь, Вілмарт виявляється втягнутим у суперечку щодо істинності та значення таких свідчень. Сам Альберт ставиться до цих розповідей вкрай скептично і вважає, що всьому виною старі місцеві легенди про монстрів, які нібито мешкають десь серед гір і викрадають людей, які насмілилися наблизитися до їх території.
Незабаром після цього Альберт отримує лист від Генрі Вентворта Еклі – самотнього вченого, який живе на фермі поблизу містечка Тауншенд, штат Вермонт. У цьому листі Еклі стверджує, що має докази, які остаточно можуть розвіяти всі сумніви Вілмарта щодо реальності існування цих тварюк. Між Еклі та Вілмартом зав'язується жваве листування, в якому вчені обмінюються знайденими відомостями та розповідями про контакти позаземної раси з людьми, про таємні секти та поклоніння іншим істотам, таким як Ктулху та Ньярлатхотеп, який, «набувши людської подоби, одягне воскову маску та мантію, яка буде приховувати»…
Інші відомі твори Говарда Філліпса Лавкрафта: «У горах божевілля», «Сни у відьминому домі», «Жах у Ред Хуці», «За пеленою часу», «Морок над Інсмутом», «Алхімік», «Реаніматор», «Із забуття», «Азатот», «Поклик Ктулху», «Коти Ултара», «Жахіття Данвіча», «Прокляття міста Сарнат», «Фестиваль», «Срібний ключ», «Інші боги», «Чужий», «Храм», «Картина у будинку», «Покинутий дім», «Жахливий старий», «Склеп», «Дагон», «За межами», «Що приходить із місяцем».

Смотри также Характеристики.